Історія Храму в Іванковичах

Як стверджують очевидці, Різдво-Богородицька церква розташовувалася на самому високому місці у центрі села Янковичі ,як колись називались Іванковичі, де зараз знаходиться стадіон Іванковичівської загально-освітньої школи. Висока, дерев’яна церква була великих розмірів, побудована у зруб, зверху оббита дошками, щілини між ними були забиті дерев’яними рейками. Фундамент церкви також був високий - у землі змурований з каменю, на поверхні землі цегляний. У середині храм був пофарбований у білий колір, на стінах і куполі були зображення святих і ангелів. У церкві було багато дерев’яних ікон та церковних книг. На території церкви проводилось захоронення духовних осіб та членів їх сімей. Богослужіння у церкві відбувалося аж до голодних 1932-1933-го років (протягом цих років церква не діяла). З літа 1933 року до церкви почали приходити літні люди, діти, але відправляти службу було нікому (батюшка виїхав із села у 1932 році, його подальша доля невідома).
А восени 1934 року з церкви вже скидали дзвони. Звістка про це швидко облетіла село. Збіглися люди, але підійти близько не наважувалися, і тільки мовчки спостерігали через дорогу, дехто тихо плакав. Біля церкви чергували озброєні наганами та дерев’яними палицями міліціонери. Були присутні і місцеві керівники, які віддавали накази. Знімати дзвони змусили молодих чоловіків та міцних парубків. Ніхто не посмів відмовитися. Того ж дня дзвони насилу погрузили на підводи і обережно відправили до Василькова. З цього часу церкву почали «розтягувати» свої ж місцеві жителі: забирали ікони, церковні книги та інше церковне начиння. Велику кількість ікон забрав до дому доглядач церкви. Пізніше, як стверджує його онука, він передав їх чи до монастиря, чи до якоїсь церкви, але їй не відомо куди саме. А саме приміщення церкви стали використовувати як склад, куди звозили колгоспне зерно, що пильно охоронялося. Перед самою війною у будівлі Храму приїжджі кіномеханіки демонстрували дорослим та дітям фільми. В період окупації в церкві деякий час утримувалися німецькі коні.
6 листопада 1943 року, близько третьої години дня, з боку Круглика , у село увійшли радянські танки з червоним прапором. Одразу після визволення, на території сіл Іванковичі та Мархалівка було розгорнуто діяльність підсобного господарства, що займалося вирощуванням ВРХ та свиней для потреб фронту. Спочатку тварин розміщували у сараях жителів сіл, а з 1945 року розпочалося будівництво тваринницьких ферм. Дерево для будівництва заготовляли в навколишніх лісах, але забезпечувати будівельний матеріал у достатньому обсязі не могли через брак сил і транспорту. Тому під кінець літа 1945 року, для завершення будівництва приміщень, голова сільської ради наказала розібрати дерев’яну церкву. Будівлю Храму розібрали і завершили спорудження корівника та конюшні.
Ще в 60-70 роки минулого століття на стінах конюшні через товстий шар пилу можна було розгледіти фрагменти зображень ангелів...
Записано зі слів жителів села – свідків тих подій:
Альохіної Галини Ільківни – 1922 р.н.
Андрущенка Петра Григоровича – 1929 р.н.
Андрущенка Василя Олександровича – 1929 р.н.
Крижопелка Григорія Антоновича – 1924 р.н.
Хабанець Катерини Олексіївни – 1923 р.н.
Ткаченко Григорія Сергійовича.

До побудови сучасного храму, місцева церковна громада знайшла притулок у старенькому будиночку, де і звершувалось постійно богослужіння.







У 2002 году, при покійному нині голові сільради Кудренко І.С, було прийняте рішення про будівництво Храму. 27 серпня 2002 р. з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, було освячене місце під будівництво.
8 жовтня 2004 р. було розпочато будівництво Храму.
















За короткий час, завдяки трудам і турботам Андрія Васильовича Груши та Андрія Петровича Волошина, церква була закінчена.

За благословінням Предстоятеля, Храм мав носити ім`я Св. Ап. Андрія Первозванного і
26 червня 2007 року настоятелем Храма було призначено ієрея Ростислава (Поліщука), який до цього ніс свій послух у Свято- Пантелеймонівському жіночому монастирі в Феофанії м. Києва.


У 2007 р, на свято Покрова Божої Матері, була відслужена перша Літургія. Її очолив протоієрей Андрій (Гоєнко), Благочинний Васильківського округу.

13 грудня 2007 р, на храмовий день, з благословіння Блаженнішого Володимира, ктитори Андрій Васильович Груша та Андрій Петрович Волошин, були нагороджені орденами  Святого Рівноапостольного Князя Володимира Української Православної Церкви.

Андрій Васильович Груша

З вересня місяця 2011 року при, Храмі була відкрита постійно діюча воскресна школа для дітей та дорослих. Навчання в ній проводять дипломовані спеціалісти (віряни Храму), які мають вищу педагогічну та духовну освіту. В програмі навчання: бесіди з історії православ`я, ознайомлення з Законом Божим, заняття з церковного хорового співу, рукоділлю та малюванню.

14 жовтня 2011 р. грамотами Предстоятеля Української Православної Церкви були нагороджені найактивніші віряни.
В червні місяці 2013 р. ми почали добудову нашого Храму, прибудувавши до основного приміщення широку галерею з притвором та дзвіницею. Милістю Божою,через півтора року, ми повністю завершили будівельні роботи. І на храмовий день ,13 грудня 2014 року, відбулась торжественна Літургія в повністю обновленому Храмі, яку очолив Преосвященний Іона, єпископ Обухівський, вікарій Київської Митрополії.


Разом з ним молилось духовенство Васильківського Благочиння. За труди, з будівництва Храму, з Благословіння Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України, церковними нагородами були нагороджені клірики нашого приходу - орденами:


Св. Ап. Андрія Первозванного - Констянтин Сергійович Возіанов;
Св. Миколая Чудотворця - Андрій Васильович Груша,
Андрій Петрович Волошин,
Валентин Віталійович Обштир,
Ігор Григорович Попов
та Руслан Віталійович Єременко – голова Іванковичівської сільської ради;
Св.Вмч. Георгія Побідоносця – В`ячеслав Борисович Стрілковський,
Сергій Іванович Дячук,
Юрій Євгенович Марченко;
Св. Анастасії Київської - Наталія Олександрівна Дворник,
Олена Миколаївна Марченко,
Вікторія Алієвна Жданенко;
медалями Св.Рівноап. Князя Володимира:
Вадим Миколайович Жданенко,
Олександр Миколайович Жданенко,
Сергій Юрійович Фадєшин,
Сергій Михайлович Шевченко,
Володимир Павлович Яворський,
Сергій Олексійович Дирдін,
Андрій Олегович Манжелей,
Вадим Владиславович Каган
та Володимир Михайлович Кернякевич
та грамотами.

За традицією, що склалась за останні роки, на храмовий день, після Божественної літургії, ми організовуємо святковий концерт, за участі прихожан і гостей нашого Храму. Вперше ми видали диск, на якому розміщено три фільми про Храм і Храмове свято, церковні піснеспіви, пісні та мелодії у виконанні кліросу і прихожан.
Милістю Божою, по закінченні будівельних робіт, ми розпочали розпис Храму.


Видатний український художник Іван Миколайович Балдуха, член Національної Спілки художників України, що розписав багато православних храмів в Україні і за її межами, серед яких, Храм Всіх Преподобних Печерських в Києво-Печерський Лаврі, Хресто-Воздвиженський Храм на Подолі м.Києва, Храм Різдва Христова на Оболоні м.Києва, кафедральний собор Різдва Богородиці в Миколаєві, Храм Св. Миколая Чудотворця на Майамі (США) та багато інших, зараз трудиться над розписом нашого Храму. На сьогодні, більша частина вже розписана. Роботи продовжуються…


На даний момент, на Храмовій території, ведеться будівництво парку, який буде носити ім`я «Андріївський», де вже трудами нашої громади, зроблена парковка, дитячий майданчик та встановлено пам`ятник Cвятому апостолу Андрію Первозванному, створений відомим українським скульптором Олексієм Івановичем Шамшурою.
В парку планується створення Центральної алеї, на якій будуть розміщені гранітні камені, з висіченими на них Заповідями Божими та Алеї Святих, із скульптурами угодників Божих.
Просимо Святих молитв за наш Храм і посильної участі у наших трудах.



Будемо завжди всім раді!